2021 - 2022

Інсталяція
Матеріали: папір / сліпий друк, цвяхи

Інсталяцію «Спільний спогад / акт пам'ятання» створено у Львові у 2021 років межах проєкту «Modernism for the future 360/365» — міжнародний проєкт з переосмислення модерністичної спадщини через мистецтво, що у 2020-2022 роках об’єднав серію резиденцій і тематичних подій чотири європейські міста: Львів, Каунас, Кортрейк, Брно. Організації-партнери: Kaunas 2022 (Литва), Intercommunale Liedal (Бельгія), Vizard (Чехія) та Інститут стратегії культури (Львів).
Керівниця проєкту у Львові: Ярина Короткевич
Проєкт було втілено за підтримки програми Європейського Союзу “Креативна Європа”

Докладніше про проєкт:
book online


Основна інсталяція з паперових відбитків створена у розмірах 2,5 х 2,5 м та 2,5 х 5 м.


Фото: Назарій Пархомик

Спільний спогад / акт пам’ятання – результат дослідження історії помешкання в будинку Галлетів на вул. Княжій 16 у Львові, що відбулось в рамках міжнародного проєкту « Модернізм для майбутнього». Помешкання донесло до наших часів сліди автентичного побуту первинних власників – єврейської родини, що загинула в ґетто.
В роботі висвітлено діалог деталей: продиктованих стилістикою часу, щоденної візуальної рутини господарів. За припущеннями інших мешканців модерністичної забудови міста відтворено втрачені мотиви, речі з помешкання на Княжій 16, що були розкрадені та знищені, доповнено сліди наступних його власників. Робота є зверненням до старовинного мистецтва рейзеле: не в дослівному відтворенні техніки вирізки паперу, а у смисловому відборі композиції, що оприявнює найвагоміші символи, фізично переплетені між собою. Сам по собі папір є не лише документом, що засвідчує народження та смерть. В єврейській культурі твори з паперу були важливими атрибутами й оберегами. Паперова композиція відтворює мотив традиційного панно – Мізрах, на івриті «схід», що традиційно вказував у бік Єрусалиму. Розміщення інсталяції в квартирі не було випадковим: саме тут замурований прохід до ще одної кімнати й тераси – втраченої частини помешкання. Тож наша метафорична молитва про повернення дому спрямована саме в цьому напрямку.
Спільне знання заповнювало лакуни особистої історії, а особисте проливало світло на колективний досвід. Цей проєкт так близький мені, бо такий метод вибудуваний з моєї автобіографічної історії. Створюю простір для втілення діалогу деталей, елементів візуальної буденності: джерел базових символів, які супроводжують людину протягом життя і стають ключовими в процесі самоідентифікації. Намагаюсь бути уважною до рутинного: поверхонь, по яких ковзає погляд не фокусуючись; того, чого недбало торкаємось. Це матеріальне тло, яке задає свідомості, що блукає в ньому, форм.

Цей пошук необов’язково спрямований на результат, радше на здобування навику усвідомленого проживання. Моя родина несе в собі рани Голодомору, переселень в рамках операції «Вісла», великих втрат під час Другої світової війни, примусових робіт в таборах, репресій. Формувалась в просторі, де бракувало безпечного місця для переживання та обговорення минулого. Значна частина відомостей про корені втрачена. Комплектую неосяжний для мене досвід рідних через інші історії в мистецьких образах завдяки партисипативним практикам. Намагаюся створювати у своїх роботах безпечний простір для проживання потенційно травматичного досвіду. Сьогодні хочу про нього говорити, оскільки тепер вкотре вирішуємо, що робити зі слідами війни та геноциду.
Ми, колись об’єднані мовчазним договором про приховання та затирання слідів болю і втрат, вчимось говорити.

Людське існування, перебуваючи у просторовому та функціональному контакт і зі сві том, лишає слід в усіх різновидах матеріальностей. Фізичне зникнення власника лише по-новому уприсутнює його колишній зв’язок зі світом речей. Власне просторовий зв’язок, інтегративний фізичний вимір, збирає довкола себе єдність шляхів і стосунків, народження та смерті.

Історія камениці та її господарів – це історія мільйонів. Та як в жодному іншому помешканні матеріальне його збереження оприсутнює відсутність, аж надто її оприявнює. Тут відсутність є так концентрованою субстанцією, що посідає власний простір. Нереалізована життєва енергія застигає в предметах, посеред яких перебувають нові мешканці. Людина є схильною до тілесного, фізичного посідання простору, витіснення, але тут акт затирання минулого зупинився. Ця збережена історія зрештою дозволяє нам краще зрозуміти наше теперішнє.

З-го червня 2021 року були представлені результати локальної резиденції «Модернізм для Майбутнього 360/365» у камениці Галлетів. Для презентації проєкту ми обрали формат квартирної виставки. Контекст місця тут надзвичай важливий. Зважаючи на актуальні тоді карантинні обмеження, для публічної презентації було відкрито доступ лише в одну кімнату й лише для маленьких груп. Впродовж одного дня ми провели декілька публічних зустрічей, з екскурсіями будівлею. Для заглиблення у контекст та висвітлення процесу роботи ми створили альбом, що включив документацію у світлинах й текстах. Пізніше він був доповнений. Презентація проєкту на Княжій 16, зокрема інсталяції стала продовженням дискусу, що розвинувся під час самої резиденції при роботі з мешканцями модерністичної забудови Львова. Живе обговорення мистецької та дослідницької складової резиденції створило відчуття початку нового етапу життя проєкту, а не його завершення.

До проекту було залучено 19 осіб віком від 4 до 89 років.

Особлива подяка пані Кларі та пану Тадеушу за сердечний прийом та підтримку проекту.

До презентації проекту створеного в рамках міжнародної програми Модернізм для майбутнього 360/365 було видано екземпляр альбому, що висвітлював робочий процес у деталях. Обкладинка була виконана мною вручну в єдиному екземплярі в техніці сліпого друку лінориту. Рельєф відображає розміщення будинку Галлетів з проекту Тадеуша Врубеля. Альбом був презентований на Княжій 16. До виставки в Каунасі готую розширений англомовний варіант, що вміщатиме й детальніші інтерв'ю і матеріали експозиції у Львові.

Презентація інсталяції «Спільний спогад. Акт пам‘ятання» в рамках міжнародного проєкту «Модернізм для Майбутнього 360/365» відбулась у січні 2022 року. Усі реалізовані роботи залучених митців були представлені в будівлі колишньої центральної пошти в Каунасі (Литва). Впродовж 2021 року в рамках «MoFu» відбулось 14 арт-резиденцій, а також тематичні події в містах-партнерах проєкту: Кортрейку, Львові, Брно та Каунасі. Спільна виставка всіх учасників міжнародних резиденцій відбулась у рамках презентації культурної програми «Каунас —Європейська столиця культури 2022».