Cліпий друк, папір, 2021-2022

Проєкт є результатом дослідження історії помешкання єврейської родини, яка загинула у львівському ґетто. В цій квартирі Ольга Кузюра створила інсталяцію, в якій оприявнює збережені фрагменти інтерʼєру від тодішніх власників.

Інсталяція, що виконана в техніці «рейзеле», відтворює мотив традиційного панно – Мізрах, на івриті ”схід”, що вказував у бік Єрусалиму. Під час презентації проєкту в стінах квартири панно було розміщене на замурованому проході до втраченої частини помешкання. У цьому проєкті для художниці було важливо створювати простір для обговорення і зустрічей, щоб спільно віднаходити історії, стерті з простору міста, та повертати їх в колективну памʼять.

Звернення до стертих та знищених історій є важливим для художниці через її персональну історію. Родина матері художниці була примусово депортована в рамках операції Вісла, а майже всі документи та матеріальні свідчення були втрачені. Тому, звернення до історії допомагає художниці наближатися до власної, віднаходити звʼязки із минулим. Для мисткині спільне знання заповнювало лакуни особистої історії, а особисте проливало світло на колективний досвід.
Дослідження відбулось в рамках міжнародного проєкту “Модернізм для майбутнього”.

_____

До представлення роботи в рамках виставки “Між прощанням та поверненням” видано книгу, яка вміщає процес дослідження локації та створення інсталяції з 2021 року.

Самвидав сформований на основі розмов між всіма учасниками міжнародної резиденції “Modernism for the Future 360 / 365” – що у 2020-2022 роках об’єднав серією подій чотири європейські міста: Львів, Каунас, Кортрейк, Брно. Книга представляє дослідницьку складову резиденції, особливості роботи з партисипативними практиками в час локдауну.

Книга зшита вручну в 3-х екземплярах.
Доступна стисла онлайн версія:

book online



Фото - Олександр Попенко, Ольга Кузюра

«MoFu 360/365» мав на меті формувати тісний зв’язок між твором мистецтва та місцем і тими значеннями, які йому надають містяни. сайт-конкретний проект «Спільний спогад. Акт пам’ятання» має антропологічний характер. Він став спробою створення діалогу там, де його не чекають. Робота підсвітила вплив наданих значень, коли неважлива деталь перестає бути німою. Як результат, формується можливість для реорганізації нашої пам’яті, досвіду. У кожному поколінні ми перевідкриваємо змісти й значення, закладені в матеріальне минуле, таким чином, включаючи його в культуру сьогодення.

Виставка “Між прощанням та поверненням” представлена в Мистецькому Арсеналі в Києві з 30-го травня до 4-го серпня 2024 року.

Мистецький Арсенал:

“Це експозиція про реальні й знайомі місця, повернутися до яких зараз неможливо через окупацію або військові дії. Тому вони перетворюються на ефемерні та плинні простори спогадів. Через мистецькі практики художники й художниці наближаються до цих місць, реконструюють родинні історії та ландшафти дитинства, розмірковують про перетини культур і спротив забуттю.
У центрі уваги експозиції не лише досвіди втрати під час російського вторгнення до України. Виставка розповідає про повторювані досвіди вигнання з рідних місць протягом століття: від історії українських Ді-Пі (displaced persons) періоду Другої світової війни й тих, хто мусив покинути домівку через затоплення територій під час будівництва Кременчуцької ГЕС, до втрати дому на сучасних Донеччині та Луганщині.
Окрім сучасного українського мистецтва, на виставці будуть представлені архівні матеріали з приватних колекцій, а саме спогади, листування та щоденники Ді-Пі (displaced persons).

Загалом, виставка представить твори 17 українських митців та мисткинь: Катерини Алійник, Пьотра Армяновського, Григорія Бондаренка, Андрія Достлєва, Катерини Єрмолаєвої, Алевтини Кахідзе, Ольги Кyзюри, Віталія Куликова, Ніни Лагути, Зої Лактіонової, Георгія Мамардашвілі, Елізи Мамардашвілі, Дар'ї Молокоєдової, Севілі Наріман-кизи, Вікторії Розенцвейг, Юрія Соловія, Даші Чечушкової.“

Кураторки виставки: Наташа Чичасова та Ася Цісар.
Молодша кураторка: Анастасія Гаразд.